Що таке honeypot?

Що таке ханіпот у криптовалюті?

Honeypot — це токен або смартконтракт, логіка якого дозволяє користувачеві купити або отримати актив, але навмисно блокує або економічно унеможливлює його подальший продаж чи переказ.

Назва походить від англійського honeypot — «горщик з медом»: привабливий актив виступає в ролі приманки — користувач може легко «потрапити всередину», купивши токен, але через закладені в контракт обмеження вже не може з нього вийти, тобто продати актив і повернути кошти.

Як працює ханіпот?

Технічно такий ханіпот може бути реалізований кількома способами: контракт здатний відхиляти продаж за допомогою revert, дозволяти його лише певним адресам із whitelist, додавати покупців до blacklist, встановлювати надзвичайно високий податок на продаж або динамічно змінювати правила після запуску токена.

При цьому ззовні все може виглядати як звичайний ринок: відбуваються покупки, є ліквідність, а ціна зростає. Це створює видимість нормальної торгівлі та може провокувати FOMO (страх упустити вигоду), спонукаючи нових користувачів купувати токен без ретельної перевірки. Водночас успішно продавати актив можуть лише творці проєкту або пов’язані з ними адреси.

У спрощеному вигляді схема виглядає так: користувач купує токен → кошти надходять у пул → токени опиняються на його гаманці → користувач надсилає транзакцію на продаж → прихована логіка контракту блокує або робить продаж економічно безглуздим.

Види ханіпотів

Технічно їх зручно розділяти за механізмом, який заважає користувачеві вийти з позиції:

• Sell-block honeypot — класичний варіант. Купити токен можна, але при спробі продажу контракт викликає revert або іншим способом не дозволяє виконати транзакцію.
• Whitelist/blacklist honeypot — контракт перевіряє адресу користувача. Наприклад, продавати можуть лише адреси з whitelist, контрольовані творцем, або адреса покупця після купівлі потрапляє в blacklist і втрачає можливість переказу чи продажу токенів.
• High-tax honeypot — продаж формально дозволений, але контракт встановлює надзвичайно високу комісію, іноді близьку до 100%. Транзакція може відбутися, однак користувач отримує назад мізерну частину вартості.
• Dynamic-tax honeypot — комісія змінюється власником контракту або автоматично. На початку токен може нормально проходити перевірки та продаватися, а згодом комісія за продаж різко зростає.
• Transfer-restriction honeypot — обмеження вбудовані безпосередньо в логіку transfer/transferFrom. Контракт може перевіряти відправника, одержувача, розмір операції, блок, час або інші параметри та дозволяти перекази лише за певних умов.
• External-contract honeypot — підозріла логіка винесена в інший контракт. Основний код токена може виглядати відносно нормально, але перед переказом він звертається до зовнішнього контракту, який вирішує, дозволити транзакцію чи заблокувати її.

Є й гібридні ханіпоти, що поєднують кілька механізмів. Наприклад, власник може одночасно керувати blacklist і динамічною комісією.

У чому різниця між ханіпотом і рагпулом?

Головна відмінність рагпула від ханіпота — у механізмі шахрайства. У ханіпоті користувач може купити токен, але через обмеження в смарт-контракті не може нормально його продати або переказати. У разі рагпулу можливість продажу може зберігатися, однак творці проєкту виводять ліквідність, масово продають свої токени або іншим способом забирають кошти з проєкту, внаслідок чого актив різко втрачає вартість.

Відомі приклади ханіпот-шахрайств

Кілька реальних випадків використання ханіпот-скаму:

1. Squid Game Token (SQUID) — найвідоміший приклад. У 2021 році токен, який офіційно не пов’язаний із серіалом Squid Game, стрімко зріс у ціні, проте багато покупців не могли його продати. Пізніше творці вивели кошти, і вартість SQUID практично обнулилася.
2. SnowdogDAO (SDOG) — проєкт на Avalanche, запущений у 2021 році. Перед запланованим buyback ціна SDOG різко зросла, однак особливості механіки торгів дозволили кільком адресам вийти з позиції з величезним прибутком, тоді як решта власників фактично опинилися заблокованими в активі, що знецінився.
3. Narwhal (NAR) — свіжіший приклад 2025 року. Токен розповсюджувався через великі Telegram-канали й був ідентифікований як honeypot: користувачі могли придбати NAR, але не могли нормально його продати. У розслідуванні також вказано конкретну адресу шкідливого контракту.
4. Fake Sentient Coin (SEN) — ще один конкретний випадок 2025 року. Підроблений SEN торгувався через Uniswap та імітував Sentient Coin. Користувач, який придбав токен, виявив, що не може його продати; подальша перевірка контракту за допомогою кількох інструментів класифікувала його як «ханіпот».

Як перевірити токен на наявність ханіпоту?

Перед купівлею маловідомого токена варто провести хоча б базову перевірку. Зверніть увагу на такі моменти:

• Перевірте токен за допомогою honeypot checker. Вставте адресу смарт-контракту в Honeypot.is — сервіс імітує купівлю та продаж і допомагає виявити обмеження та підозрілі комісії.

Приклад аналізу токена. Джерело: https://honeypot.is/

• Використовуйте кілька сервісів. Наприклад, додатково можна перевірити контракт через Token Sniffer, який аналізує токени та присвоює їм оцінку ризику.
• Перевірте реальні продажі. За допомогою блокчейн-експлорера або DEX переконайтеся, що токен не тільки купують, але й успішно продають звичайні користувачі.
• Зверніть увагу на комісії. Високий або змінний sell tax може зробити продаж токена економічно безглуздим.
• Вивчіть функції контракту. Можливість власника додавати адреси до blacklist, обмежувати перекази або змінювати комісії підвищує ризик.
• Перевірте розподіл токенів та ліквідність. Велика частка пропозиції у кількох пов’язаних гаманців та невеликий пул ліквідності— додаткові тривожні сигнали.
• Не вважайте успішну перевірку гарантією безпеки. Деякі контракти дозволяють власнику змінити налаштування вже після того, як токен пройшов первинну перевірку.

Висновок

Головна небезпека ханіпоту полягає в тому, що проблема часто стає очевидною лише під час спроби продати токен. Тому тут особливо важливим є принцип DYOR (Do Your Own Research) — самостійно перевіряти актив перед купівлею: вивчати контракт і транзакції, звертати увагу на комісії та використовувати спеціальні сканери. Кілька хвилин такої перевірки можуть уберегти від ситуації, в якій вийти з позиції вже не вдасться.

Матеріал має виключно інформаційний характер і не є фінансовою чи інвестиційною рекомендацією.