Що таке Yield-as-a-Service (YaaS): усе, що потрібно знати

Ключові тези:

• Yield-as-a-Service (YaaS) – це інфраструктура, зазвичай доступна через API, яка дозволяє біржам, необанкам, гаманцям і фінтех-компаніям пропонувати дохідність на криптовалютні та стейблкоїн-баланси.
• При використанні YaaS провайдер відповідає за розподіл активів, контроль ризиків і звітність, а клієнт зберігає за собою відносини з користувачем і власний бренд.
• Ключова відмінність YaaS від прямого фармінгу полягає в тому, що клієнт не керує окремими протоколами самостійно і не бере на себе відповідний операційний ризик.
• Компанії звертаються до YaaS, оскільки створення власного дохідного механізму означає найм квант-аналітиків і DeFi-спеціалістів, управління ризиками смарт-контрактів і виконання регуляторних вимог – а це не є основним напрямом діяльності фінтех-компанії.
• Вибір провайдера YaaS має значення: модель зберігання активів, ліцензування та умови ліквідності суттєво відрізняються залежно від постачальника інфраструктури.

Кожна компанія, яка зберігає криптовалютні або стейблкоїн-баланси клієнтів, стикається з одним і тим самим питанням: що відбувається з цим капіталом, поки він не використовується. Гаманець, що очікує на виведення коштів, ескроу-баланс під час угоди, казначейський резерв між платіжними циклами – усе це за замовчуванням не приносить доходу. У цій статті розглянуто, що таке Yield-as-a-Service, як працює ця модель і як WhiteBIT реалізує підхід до YaaS для інституційних клієнтів.

Що таке Yield-as-a-Service (YaaS)?

Yield-as-a-Service – це B2B-рішення, у межах якого інфраструктурний провайдер генерує дохідність на криптоактиви або стейблкоїни клієнта та повертає отриманий дохід клієнту. Далі саме клієнт вирішує, як – або чи взагалі – передавати цю дохідність кінцевим користувачам. Замість того щоб створювати власну систему генерації дохідності з нуля, клієнт інтегрується через API або SDK. При цьому кінцевий користувач зазвичай навіть не знає про участь стороннього провайдера – він просто бачить функцію накопичення або баланс із нарахуванням дохідності в застосунку, яким уже користується.

Цей напрям активно розвивався під впливом двох тенденцій: річний обсяг транзакцій зі стейблкоїнами сягнув трильйонів, а регуляторні рамки – зокрема GENIUS Act у США та MiCA в Європейському Союзі – обмежили можливість емітентів стейблкоїнів безпосередньо виплачувати відсотки їхнім власникам. У результаті генерація дохідності змістилася до незалежних провайдерів Yield-as-a-Service, а не до самих емітентів. Саме це стало однією з причин стрімкого поширення YaaS серед криптобірж, необанків і платіжних платформ протягом останніх двох років.

Як працює Yield-as-a-Service?

Типова інтеграція відбувається за схожим сценарієм незалежно від провайдера. Клієнт підключається до API постачальника сервісу, переказує або спрямовує активи клієнтів на визначені рахунки, після чого провайдер розподіляє цей капітал між однією чи кількома стратегіями генерації дохідності. Дохід нараховується відповідно до умов договору – щодня, щотижня або у визначені контрольні моменти – і зараховується назад на рахунок клієнта. Надалі клієнт може відображати, розподіляти або повторно інвестувати ці кошти у власному продукті.

Механізми, за допомогою яких формується дохідність, залежать від конкретного провайдера. Це можуть бути кредитні ринки, маркет-мейкінгові стратегії, токенізовані короткострокові боргові інструменти або інші регульовані чи частково регульовані джерела дохідності. Для клієнта ключове значення має не сам механізм, а три практичні чинники: стабільність дохідності, прозорість звітності та умови ліквідності під час виведення коштів. Якісно реалізована інтеграція YaaS надає всю цю інформацію через API, завдяки чому продукт клієнта може відображати баланси в режимі реального часу, а не із затримкою.

Оскільки інтеграція Yield-as-a-Service відбувається на рівні інфраструктури, технічні роботи на стороні клієнта зазвичай обмежуються створенням облікових записів, налаштуванням автентифікації та логіки звірки даних, а не розробкою чи аудитом самих стратегій генерації дохідності.

Поширені стратегії YaaS

Постачальники YaaS рідко покладаються лише на одне джерело дохідності. Диверсифікація між різними стратегіями є одним із ключових способів управління ризиками в масштабі.

• Кредитні ринки. Капітал розподіляється між позичальниками – інституційними або роздрібними – під забезпечення, а частина дохідності формується завдяки різниці між ставками кредитування та запозичення.
• Маркет-мейкінгові стратегії. Активи використовуються для забезпечення ліквідності в книгах ордерів бірж або автоматизованих маркет-мейкерів (AMM), що дозволяє отримувати дохід зі спреду та торгових комісій.
• Токенізовані короткострокові фінансові інструменти. Частина балансів у стейблкоїнах розміщується в токенізованих казначейських векселях або інструментах грошового ринку, популярність яких швидко зростає як джерела дохідності з нижчим рівнем волатильності.
• Стейкінг і винагороди валідаторів. Для активів, що працюють на механізмі Proof-of-Stake, частина дохідності може формуватися завдяки стейкінгу на рівні мережі, а не через кредитування чи торгову діяльність.
• Структуровані або гібридні стратегії. Деякі провайдери поєднують перелічені підходи в єдину стратегію з періодичним ребалансуванням залежно від ринкових умов, а не дотримуються одного фіксованого розподілу.

Жодна окрема стратегія не є повністю безризиковою, а дохідність ніколи не гарантується. Це варто враховувати незалежно від того, яку комбінацію стратегій використовує постачальник.

Відмінності Yield-as-a-Service від традиційного Yield Farming

Обидві моделі дозволяють отримувати дохідність від криптоактивів, які тимчасово не використовуються, однак на практиці вони працюють по-різному.

У своєму класичному розумінні yield farming – це самостійний процес, під час якого користувач або фонд вручну переміщує активи між DeFi-протоколами, шукаючи найвищий річний відсотковий дохід (APY), контролює витрати на gas та окремо бере на себе ризики смартконтрактів кожного протоколу. Такий підхід потребує постійного моніторингу, технічного розуміння блокчейн-мереж і готовності працювати з ризиками, характерними для кожного окремого протоколу.

Yield-as-a-Service	Традиційний фармінг
Хто керує розподілом	Провайдер, від імені клієнта	Користувач або фонд, вручну чи через ботів
Складність інтеграції	Підключення через API/SDK	Пряма взаємодія з протоколами, керування гаманцями
Взаємодія кінцевого користувача	Зазвичай непомітна – виглядає як вбудована функція продукту	Повністю відкрита – користувач взаємодіє з кожним протоколом безпосередньо
Управління ризиками	Централізоване на стороні провайдера, зазвичай із визначеними параметрами ризику	Залежить від обраних користувачем протоколів
Найкраще підходить для	Компаній, що будують продукти для клієнтів	Приватних осіб і фондів, які самостійно керують власним капіталом

Різниця тут – в упаковці, а не в базовій категорії ризику: провайдер YaaS сам може покладатися на кредитні протоколи чи пули ліквідності, тож подібні експозиції зберігаються – просто приховані за API.

Основні можливості платформи Yield-as-a-Service

Не всі провайдери пропонують однаковий рівень сервісу, тому перед вибором постачальника варто розуміти, що має входити до повноцінної інфраструктури YaaS.

• Доступ через API та SDK, що охоплює створення акаунтів, запити балансів і звітність щодо дохідності. Документація має бути достатньо детальною, щоб команда розробників середнього розміру могла інтегрувати сервіс без тривалих погоджень.
• Прозора кастодіальна модель, де чітко зазначено, хто зберігає активи – сам провайдер, сторонній кастодіан або змішана модель – і на підставі якої ліцензії здійснюється така діяльність.
• Прозоре формування дохідності, щоб клієнт міг щонайменше на загальному рівні бачити, звідки надходить прибуток і як із часом змінюється структура розподілу активів.
• Інструменти комплаєнсу, зокрема AML-перевірки та формати звітності, які відповідають власним регуляторним вимогам клієнта, без необхідності додатково узгоджувати дані між різними системами.
• Гнучкі умови ліквідності – від повністю доступних балансів до строкових розміщень із визначеними періодами блокування та умовами дострокового виходу.
• Підтримка кількох активів, оскільки більшості клієнтів потрібна дохідність не лише на один стейблкоїн або криптоактив. Створення окремої інтеграції для кожного активу суперечить самій ідеї такого сервісу.

Переваги використання YaaS

Для бізнесу, який обирає між власною розробкою та готовим рішенням, головними аргументами на користь YaaS зазвичай стають швидкість запуску та вузька експертиза, а не лише потенційний рівень дохідності.

Інтеграція займає кілька тижнів, а не місяці чи навіть роки, необхідні для створення та аудиту власної системи генерації дохідності. Значна частина регуляторного навантаження – AML-перевірки, кастодіальне ліцензування та розкриття ризиків – покладається на провайдера, що особливо важливо для компаній, які самі не мають ліцензії на управління активами третіх осіб. Капітал, який раніше не приносив жодного доходу, може перетворитися на нове джерело виручки або інструмент утримання користувачів – незалежно від того, чи компанія передає дохідність клієнтам, залишає її собі або поєднує обидва підходи. Крім того, завдяки тому, що провайдер сам керує диверсифікацією між різними стратегіями, одна інтеграція відкриває доступ до ширшого спектра джерел дохідності, ніж більшість внутрішніх команд здатні ефективно відстежувати самостійно.

Ризики та виклики Yield-as-a-Service

Жодна з перелічених переваг не усуває ризики повністю – вона лише змінює те, де саме вони виникають. Перед укладанням будь-якої угоди варто звернути увагу на кілька важливих аспектів.

• Ризик контрагента та кастодіального зберігання. Клієнт покладається на операційну безпеку провайдера, його підходи до зберігання активів і фінансову стійкість. Перевірка ліцензій, історії аудитів та страхового покриття тут настільки ж важлива, як і під час роботи з будь-якою іншою фінансовою установою.
• Регуляторна невизначеність. У низці юрисдикцій, зокрема у США після ухвалення GENIUS Act, правила щодо надання дохідності на стейблкоїни все ще перебувають на етапі формування. Поточна модель роботи провайдера може змінитися після остаточного затвердження регуляторних вимог, тому компаніям варто враховувати цю невизначеність під час довгострокового планування.
• Мінливість дохідності. Такий дохід не є фіксованим у традиційному розумінні. Ринкові умови, ефективність окремих протоколів і зміни у структурі розподілу активів можуть впливати на рівень дохідності, тому жоден надійний провайдер не повинен позиціонувати її як гарантовану.
• Невідповідність умов ліквідності. Деякі стратегії, що лежать в основі продукту YaaS, можуть передбачати затримки під час виведення коштів, навіть якщо клієнтський продукт рекламується як такий, що забезпечує вільний доступ до активів. Перед запуском важливо розуміти фактичні умови ліквідності, а не лише маркетингові заяви.
• Ризик концентрації. Якщо провайдер надмірно залежить від одного протоколу або однієї стратегії, цей ризик автоматично поширюється на всіх клієнтів, які використовують його інфраструктуру. Саме тому варто переконатися, що розподіл активів дійсно є диверсифікованим, а не просто вважати це очевидним.

Ця стаття має виключно інформаційний характер і не є фінансовою, інвестиційною або юридичною консультацією. Будь-які рішення, пов’язані з отриманням дохідності, слід ухвалювати з урахуванням власної толерантності до ризику, регуляторних вимог бізнесу та, за потреби, після консультації з незалежними профільними фахівцями.

Поширені сценарії використання Yield-as-a-Service

Ця модель підходить для будь-якого бізнесу, який зберігає криптоактиви клієнтів або власні корпоративні криптоактиви, що інакше залишалися б без використання.

1. Криптобіржі, які хочуть запропонувати користувачам функцію заощаджень або отримання дохідності без створення власної інфраструктури для кредитування.
2. Необанки та платформи Embedded Finance, які зберігають стейблкоїни користувачів між транзакціями та прагнуть перетворити ці тимчасово вільні кошти на функцію отримання дохідності для клієнтів.
3. Платіжні компанії та сервіси міжнародних переказів, що підтримують попередньо профінансовану ліквідність у різних юрисдикціях, де капітал може залишатися без руху протягом кількох годин або днів до завершення розрахунків.
4. Маркетплейси з ескроу-рахунками, де кошти блокуються до завершення угоди й у цей період не приносять жодного доходу.
5. Корпоративні казначейства, які зберігають резерви в криптовалютах або стейблкоїнах у межах управління оборотним капіталом і прагнуть зменшити альтернативні витрати від утримання бездіяльних активів.
6. Провайдери криптогаманців, які можуть додати функцію отримання дохідності до наявних балансів без перебудови власної кастодіальної інфраструктури.

Як обрати постачальника Yield-as-a-Service

Оцінюючи постачальників інфраструктури YaaS, варто звертати увагу не стільки на заявлений APY, скільки на те, наскільки надійною є сама інфраструктура та операційні процеси.

Критерій	На що звернути увагу
Ліцензування та юрисдикція	Які регулятори здійснюють нагляд за провайдером і чи відповідає це вашим вимогам щодо комплаєнсу
Кастодіальна модель	Де зберігаються активи, хто контролює ключі та що відбувається з активами у разі дефолту провайдера
Прозорість дохідності	Чи доступні дані про розподіл активів і результати в режимі реального часу або лише у періодичних звітах
Надійність API	Якість документації, історія доступності сервісу та підтримка потрібних вам активів
Умови ліквідності	Фактичні строки виведення коштів за звичайних і стресових ринкових умов
Досвід роботи	Як давно провайдер працює у великих масштабах і з якими клієнтами співпрацює
Модель комісій	Чи передбачає сервіс фіксовану комісію, розподіл отриманої дохідності або комплексну оплату в межах ширшого пакета послуг

Провайдери, які поєднують інтеграцію Yield-as-a-Service з іншими інституційними сервісами – кастодіальним зберіганням, White Label-рішеннями для торгівлі та AML-інструментами, – можуть зменшити кількість постачальників, з якими доведеться працювати бізнесу. Водночас кожен із цих компонентів має відповідати високим стандартам сам по собі.

Yield-as-a-Service від WhiteBIT

WhiteBIT надає послуги Yield-as-a-Service у складі свого рішення Crypto-as-a-Service для банків, необанків, установ електронних грошей та фінтех-компаній. Сервіс побудований на тій самій інституційній інфраструктурі, яку WhiteBIT як інституційна криптобіржа вже використовує для маркет-мейкерів, торгових компаній і керуючих активами: глибока ліквідність, холодне зберігання більшості клієнтських активів та процеси комплаєнсу, що відповідають європейським регуляторним стандартам, зокрема PCI DSS, ISO/IEC 27001 і GDPR.

Клієнти підключаються через API WhiteBIT, щоб спрямовувати клієнтські або казначейські активи до стратегій генерації дохідності без необхідності створювати власну інфраструктуру для кредитування, стейкінгу чи маркет-мейкінгу. Оскільки ця інтеграція є частиною ширшої екосистеми Crypto-as-a-Service від WhiteBIT, компанії можуть поєднати функцію отримання дохідності з White Label-рішеннями для торгівлі, вбудованими кастодіальними криптогаманцями та AML-інструментами в межах єдиної технічної інтеграції, а не використовувати окремих постачальників для кожної функції. На всіх етапах впровадження YaaS клієнтів супроводжує персональний акаунт-менеджер та інституційна команда WhiteBIT за адресою institutional@whitebit.com.

Майбутнє Yield-as-a-Service

Подальший розвиток цього напряму, найімовірніше, визначатимуть три ключові фактори.

Перший – регуляторна визначеність. Остаточне впровадження положень GENIUS Act у США та подальша реалізація MiCA в Європі визначать, які корпоративні моделі зможуть пропонувати дохідність на стейблкоїни та за яких умов. Це, своєю чергою, сприятиме консолідації ринку навколо провайдерів, які від самого початку будували свої рішення з урахуванням вимог комплаєнсу.

Другий фактор – розвиток ринку токенізованих реальних активів (Real-World Assets, RWA). Насамперед це стосується токенізованих короткострокових державних боргових інструментів, які зі зростанням ліквідності та зрілості ринку можуть стати дедалі важливішим джерелом дохідності.

Третій фактор пов’язаний зі зміною конкуренції. У міру того як криптобіржі, необанки та платіжні платформи починають сприймати функцію отримання дохідності як стандартну можливість, а не конкурентну перевагу, основна боротьба зміщується від питання «чи є в сервісі функція дохідності» до надійності, прозорості та якості інфраструктури. Саме ці характеристики відрізнятимуть довгостроково успішні платформи Yield-as-a-Service від короткочасних рішень.

Висновок

Yield-as-a-Service дозволяє перетворити криптоактиви та стейблкоїни, які тимчасово не використовуються, на джерело додаткової цінності без необхідності самостійно створювати інфраструктуру для кредитування, кастодіального зберігання чи забезпечення комплаєнсу. Такий підхід добре підходить криптобіржам, необанкам, платіжним платформам і корпоративним казначействам за умови, що вибір провайдера ґрунтується на прозорості, ліцензуванні та умовах ліквідності, а не лише на показниках дохідності. Як і у випадку з будь-якими фінансовими інфраструктурними рішеннями, належна перевірка та консультації з незалежними фахівцями залишаються необхідними.